Протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури школярів. Саме зараз, у вік комп’ютеризації і доступу до Інтернету, багато учнів мають можливість одержати знання саме через комп’ютер. Вони все рідше тягнуться до книжки.

 

Як відомо, основне завдання сучасної літературної освіти – формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.

 

Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе, на мою думку, тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:

 - зацікавити учнів читанням;

- розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

- навчити дітей обирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

- створити належні психолого-педагогічні умови школярам для сприйняття розуміння та оцінки прочитаного;

- забезпечити певні знання учнів з теорії та історії літератури, літературної критики;

- формувати в них навички аналізу художнього твору; - організувати дослідницьку роботу школярів;

- розвивати їхнє усне та писемне мовлення;

- працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку учнів.

 

Якщо вчитель комплексно вирішуматиме ці завдання, то він, певна річ, досягне успіху у формуванні справжнього читача.

 Я намагаюсь зацікавити учнів художнім твором, пробудити в них інтерес до його прочитання, максимально наблизити у сприйняття твору до авторського задуму. А вже потім, використовуючи всі структурні елементи уроку, розмаїття методичної палітри, навчити їх виходити за межі художнього твору, робити власні висновки і формувати власні правила життя. Звичайно, зважаю на вікові особливості учнів. На етапі роботи з художнім твором із школярами використовую читання у ролях, з використанням системи позначок «Поміч», поєдную читання з аналізом прочитаного, переказ ланцюжком від імені персонажу твору, практикую формування запитань письменнику, літературному герою. Серед видів навчальної діяльності перевагу надаю таким видам, як читацький відгук, складання плану, участь у розробці сценарію, елементам самостійного та компаративного аналізу. Викладаючи літературу у 8-му класі, враховую активність школярів цього віку (яка, на жаль, помітно падає). Адже учнів починають хвилювати питання власного призначення, пошуку життєвих орієнтирів, вони набагато менше цікавляться книгою, бо більшу частину вільного часу, як правило, в них займає спілкування з ровесниками, відео та телебачення. Тому пріоритетні методи вирішення проблеми формування уважного читача у цьому віці, я вважаю, є репродуктивно – творчий та дослідницький. А такі прийоми, як завдання за підручником із самостійно підібраним матеріалом, зіставлення з екранізацією, театральною виставою, побудова системи завдань, постановка проблеми сприяють до зацікавлення книгою.

 

Надати значну допомогу у вирішенні цієї проблеми можуть ІКТ, які дають можливість урізноманітнити урок, почути його, зробити "видимим". І що дуже важливо: на уроках з використанням інформаційно-комунікаційних технологій іде процес свідомого засвоєння матеріалу. Інтеграція ІКТ і сучасних педагогічних технологій здатна стимулювати пізнавальний інтерес до української літератури, створюючи умови для мотивації до вивчення предмету. Це раціональний засіб підвищення ефективності й інтенсифікації навчання й самонавчання, підвищення якості освіти.

 

Література як навчальний предмет – широке поле для дослідницької діяльності. Дослідження допомагає учням напрацювати навички самостійної творчої діяльності, формує й розвиває вміння уважно прочитувати тексти художніх творів. На уроці учням пропоную самостійно провести дослідження за текстом. Наприклад:

7 клас. Тема:А.Чайковський «За сестрою».Напружений динамічний сюжет повісті

 

Організовую творчу роботу в групах:

• Пейзаж і його функції в повісті.

• Портрет як засіб створення образу літературного героя.

• Особливості мовлення героїв.

• Традиції та звичаї козаків у творі.

• Фольклорні мотиви повісті та композиція.

 

З таких маленьких досліджень починається серйозна наукова робота. А виконати таку роботу без знання тексту твору неможливо.

Уроки літератури – це розмова особлива. Вони повинні бути яскравими, емоційними, із залученням візуального матеріалу, з використанням аудіо- та відео- супроводу. Всім цим може забезпечити комп’ютерна техніка з її мультимедійними можливостями, які дозволяють побачити світ очима художника, почути авторське та акторське читання віршів та прози й класичну музику. Чудові портрети класиків, ілюстрації до їх творів, художні фрагменти, кросворди, тести тощо – все це дозволяє урізноманітнити урок. Так, при вивченні теми «Українські історичні пісні», учні із задоволенням слухають їх аудіо записи, а також восьмикласники мають можливість насолодитися сучасною інтерпретацією цих перлин.

 

Ще один метод мотивації до читання за допомогою використання новітніх технологій – це буктрейлер.Термін «буктрейлер» у перекладі з англійської – «book» книга, «trailer» «промо-ролик» у рекламі фільму. «Вікіпедія» визначає трейлер як «невеликий відеоролик, який складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму, і використовується для анонсування або реклами цього фільму». Замінивши в даному визначенні слово «фільм» на слово «книга», отримаємо наступне: бук трейлер – короткий (до 3 хвилин) відеоролик, який стисло й видовищно розповідає про зміст книги для анонсування чи реклами.

 

Сучасний урок літератури неможливий без співставлення творів літератури з іншими видами мистецтва. Цей органічний синтез допомагає вчителю спрямовувати потік асоціацій, будить уяву учнів, стимулює їх творчу активність. Конкретно-наочна основа уроку робить його яскравим, видовищним і тому заняття добре запам’ятовується.

 Комп’ютерні технологі також дають можливість підготувати презентацію ілюстративного та інформаційного матеріалу (набір слайдів-ілюстрацій з необхідним коментарем для роботи на уроці), організувати порівняння ілюстрацій різних художників до одного й того ж літературного твору. Учні протягом уроку не лише знайомляться з портретами, ілюстраціями, фотографіями, а й дивляться уривки з фільмів, слухають музичні твори, навіть відвідують музеї у віддалених куточках світу (віртуально). Підготовка до такого уроку стає творчим процесом, а видовищність, яскравість, новизна комп’ютерних елементів уроку в поєднанні з іншими методичними прийомами роблять його незвичайним, захоплюючим і незабутнім.

 

Таким чином, використання ІКТ на уроках української літератури значно підвищує не лише ефективність навчання, а й допомагає створити атмосферу для більш продуктивної роботи на уроці, зацікавити учнів у матеріалі, що вивчається, спонукає до читання художніх творів.

 

Мотивація – це найскладніша, але й найцікавіша проблема, з якою працює вчитель. На уроках української літератури я використовую низку вправ та педагогічних прийомів, які дозволяють формувати й розвивати мотивацію. Ці вправи можуть використовуватися й при вивченні інших предметів.

 

Як мотивацію використовую прийоми зацікавлення, здивування. Вивчення творчості М. Коцюбинського починаю з повідомлення про те, що письменник знав дев’ять іноземних мов. Яку ж освіту мав? Що спонукало вчити мови? Інтерес до особистості митця викликає інтерес до його творчості. Вивчення творчості Т. Шевченка в 5 класі розпочинаю з того, що після запитання, хто такий Т.Г. Шевченко, даю літературний диктант про життя поета, з’ясовуючи рівень знань учнів, спонукаю до пізнання.

 

Методи, що стимулюють ініціативу учнів, – самостійне творче складання завдань; самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті, творчі завдання, пошук аналогів у повсякденному житті. У кожному класі після вивчення прозових і поетичних творів пропоную створити власну кінцівку (наприклад, до оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», 7 кл.), написати листа героєві (Герасиму Калитці з п’єси І. Карпенка- Карого «Сто тисяч», 8 кл.), допомогти вирішити проблеми персонажам, описати уявну зустріч з улюбленим героєм (Хуха-Моховинка, Лоскотон, Цар Плаксій, 5 кл.), пошук аналогів у повсякденному житті («Чи є поруч з нами калитки», «Чи зустрічав у своєму житті кайдашів і чи хотів би мати другу половинку з «родини кайдашів») тощо. Метод емоційного стимулювання: вивчення поезії Ліни Костенко «Крила» (7 кл.) розпочинаю із з’ясування поняття «крила», складаємо інформаційне поле «крила». Після цього пропоную учням прослухати поезію у виконанні Богдана Ступки (при можливості показую ролик). Вивчаючи поезію І. Малковича «Із янголом на плечі» (8 кл.), слухаємо з учнями пісню у виконанні Марії Бурмаки або групи «Плач Єремії» (емоційне стимулювання можна провести як перед подачею нового матеріалу, так і в процесі роботи над твором або на етапі рефлексії: я зрозумів (відчув…). Як мотиваційний прийом може бути використана гра (наприклад, «Вірю – не вірю», «Пан або пропав», «Знайди мене»), «мозкова атака», «Альтернатива», прийом парадоксу, створення проблемних ситуацій, пошук розв’язання проблеми тощо.

  

Отже, творчий учитель зможе розпалити в душах дітей бажання вчитися, співпрацювати, бо, як зазначав Цицерон, «запаляться очі того, хто слухає, від очей того, хто говорить». Отож, уміти читати, бути читачем – це високе мистецтво, і йому потрібно наполегливо вчитися. А формувати читача – це спільна справа, і її можна успішно вирішити тільки спільними зусиллями науки, педагога, учня…

Вчитель  Звєкова Н.О.