В умовах модернізації освіти головним напрямом розвитку середньої школи є підвищення якості освіти, створення умов для розвитку особистості кожного учня через вдосконалення системи викладання.  Неможливо добитися успіхів в вирішенні задач, поставлених перед вчителем, без активізації пізнавальної діяльності, уваги учнів, формування і розвитку стійкого пізнавального інтересу до матеріалу, що вивчається.          Формування пізнавальних інтересів і активізація особистості – процеси взаємообумовлені. Пізнавальний інтерес породжує активність, але в свою чергу, підвищення активності укріплює і заглиблює пізнавальний інтерес. Проблема інтересу в навчанні не нова. Значення його затверджували науковці минулого. У найрізноманітніших трактуваннях проблеми в класичній педагогіці головну функцію його всі бачили в тому, щоб наблизити учня до навчання, приохотити, “зачепити” так, щоб навчання для учня стало бажаним, потребою, без задоволення якої немислимо його благополучне формування.  Багатовіковий досвід минулого дає підставу стверджувати, що інтерес в навчанні є важливим і сприятливим чинником розвитку активності і самостійності навчання.

 

Й. – В. Гейне писав: « Кажуть, що посередині між двома протилежними думками лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить проблема. »

 

Як зробити так, щоб навчання проходило із захопленням, щоб важкий матеріал став зрозумілішим і доступнішим для учнів, а уроки цікавішими?

 

Важливо створити атмосферу інтересу до знань, прагнення шукати, досліджувати, творити, розвивати кмітливість. Тому на уроках географії та природознавства використовуємо  найрізноманітніші шляхи і прийоми підтримки пізнавальних інтересів учнів у будь–якому вигляді їх пізнавальній діяльності, будь–якому напрямі.

​

Пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованості учня на ефективне опанування знань та способів діяльності.

​

Навчання - це праця, що потребує великої напруги сил. І все ж стійкий інтерес учнів до предмету іде через цікавість і допитливість і значною мірою визначає успіх учнів у навчанні.

​

Бабенко С.Л.,

учитель географії, природознавства