Шкільне самоврядування – це досить стара система, що існує в кожній школі. Зародилася вона ще в радянський час. Однак робота радянського шкільного самоврядування значно відрізнялася від сучасного.

  

У чому ж відмінність? У радянські часи було поширене таке явище, як жорстка централізація влади. Педагоги, учні та батьки не мали права впливати на діяльність глави школи. Отже, шкільне самоврядування мало жорсткі рамки, цілком і повністю перебувало в підпорядкуванні директора, виконувало лише його накази. Основним завданням шкільного самоврядування було налагодження жорсткої дисципліни серед учнів та виконання розпоряджень згори. Відповідно, ефективність такого самоврядування була нульовою.

  

Зараз ситуація докорінно змінилася. Наша держава офіційно стала демократичною, а значить, всі учні мають право голосу і вносять свою лепту в діяльність шкільного установи. Педагоги і батьки вправі висловлювати свою незгоду з політикою адміністрації школи та пропонувати способи вирішення проблеми. Шкільне самоврядування – це система, яка не тільки має право не підкорятися директору школи, а й може впливати на організацію роботи в школі. Завдання шкільного самоврядування зараз – зробити школу цікавіше і красивіше, контролювати і розвивати діяльність учнів, організувати чітко злагоджену систему.

  

Шкільне самоврядування включає в себе різні органи. Так, існує орган, відповідальний за дисципліну учнів і порядок у школі. У його обов’язок входить перевірка зовнішнього вигляду учнів, організація прибирання шкільної території та інші заходи. Орган, відповідальний за організацію заходів, планує різні свята, конкурси і втілює задумане в життя. Спортивний сектор відповідає за спортивні заходи. Редколегія відповідає за дизайн та оформлення шкільних приміщень. Прес-центр видає шкільну газету, збирає новини та цікаві відомості про те, що відбувається в школі.

  

Лідери шкільного самоврядування як мінімум раз на місяць скликають раду, в якому беруть участь глави його органів і активи класів. Рада координує подальшу діяльність шкільного самоврядування, підводить підсумки, виявляє актуальні проблеми школи, придумує способи їх вирішення.

  

Крім того, на таких радах обговорюється план роботи шкільного самоврядування. Зазвичай у такій план входять початкові і завершальні зборів в кінці і на початку року, організація та проведення заходів, організація чергування і прибирання території, перевірка зовнішнього вигляду учнів.

  

Звичайно, шкільне самоврядування , точніше, що входять до нього органи, повинні мати власні, унікальні назви. Таким чином у роботу ради втягується більша кількість учнів, що робить роботу самоврядування цікавіше і веселіше, а школу, що має таку оригінальну систему шкільного самоврядування, – унікальною і неповторною!

 

Ратушняк А.О., педагог-організатор