Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка  відповідає вимогам нового ХХІ століття.

   Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка, має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших. Цілком очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини тоді, коли участь в учнівському самоврядуванні сприятиме набуттю вихованцем необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії.

   Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Найвідчутніші результати у формуванні соціально компетентної молоді дає широка варіативність учнівського самоврядування.

   Школа – це модель майбутнього суспільства. Основи громадського становлення та демократії закладаються з дитячих років, і самоврядування допомагають учням організувати власне життя своїх товаришів. Учні потребують практичних навичок управлінської діяльності, і саме вчителі їх забезпечують. Головною умовою розвитку самоврядування стає наявність педагогів, які хочуть і вміють співпрацювати з учнями.

    Саме від педагогів залежить, чи зможе він довіряти учням самостійно вирішувати більшість питань їхнього колективного життя, чи зуміє переконати їх у тому, що, крім них, ці обов’язки ніхто не зможе виконати. Тільки тоді самоврядування стане потребою колективу. Учнівському самоврядуванню притаманна раціональна внутрішня організаційність, що виявляється у загальній захопленості справою, нових ініціативних, високому рівні відповідальності за спільну справу.

   Зараз розвивається нова технологія навчально-виховного процесу на основі самоврядування. Байдужість або недовіра до учнівської ініціативи можуть згубно позначитися на паростках учнівського самоврядування. Для учнівського самоврядування відкрилися цілком інші перспективи, а саме: бути реальною часткою педагогічного процесу (участь та співпраця дорослих і дітей у спільних справах).

    Саме в дитинстві людиною усвідомлюється її роль у вирішенні справ громадянського життя як основи подальшої позиції в дорослому житті. Однією із форм залучення дітей до участі у громадському житті є учнівське самоврядування.

       Учнівське самоврядування будується на підставі співзвучних потреб дитини на суспільстві. Головною задачею педагогів у цій системі є постійна підтримка мотиваційно-потребнісної сфери дитини, тобто підтримання такого стану, за якого стає необхідним постійне самовдосконалення та бажання і наміри стати гідним громадянином держави. Разом із тим реалізація завдань з організації учнівського самоврядування в школі пов’язана з необхідністю подолання такої суперечності: з одного боку, самоврядування потребує самостійності школярів, з іншого – воно неможливе без удосконалення педагогічного керівництва. Самоврядування не означає залишення дітей сам на сам, а є об’єктом і результатом найскладнішої, найвищої форми керівництва дитячим колективом.

   Дитяче самоврядування в нашому закладі існує багато років. Воно здійснюється через роботу шкільного кабінету комісій на чолі якого стоїть президент школи. До складу якого входять такі комітети: навчання і виховання, культури та відпочинку, преси та інформації, екології та довкілля, дисципліни та порядку, спорту та туризму.

Нашим активістам є де працювати, для них створено шкільну республіку "ТЕМП" в якому проводяться засідання учнівського самоврядування. За участю представників ТЕМПу  оформляється екран рейд-перевірок, матеріали якого лягають в основу підсумкових наказів з виховної роботи. Це добровільна організація учнів, яка забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами, які належать до їхньої компетенції та в інтересах учнів навчального закладу. Учнівське самоврядування здійсню свою діяльність у співпраці з адміністрацію та колективом вчителів, а також з батьківським комітетом.

    Слід зауважити, що метою роботи дитячого самоврядування є згуртування учнівської молоді на корисні, добрі справи, виховувати в них кращі риси громадянина України, захищати їх права, інтереси, робити життя учнів насиченим і цікавим.

Основними функціями є:

• організаторська – самостійно керує свою суспільно корисною діяльністю;

• виховна – стає носієм моральних переконань;

• стимулююча – сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів усіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх відносин.

Основні заповіді в діяльності учнівського самоврядування:

• Робити добро!

• Любити своїх близьких!

• Допомагай іншим людям!

• Не лінись і не шукай виправдання своїм недолікам!

• Знайди свою мету в житті!

• Пізнай світ і себе!

• Внось у своє життя новизну!

Шкільний кабінет комітетів  є постійно діючим органом учнівського самоврядування в нашій школі. На учнівські засідання запрошуються представники кожного шкільного міністерства, які є лідерами. Основною метою є виховувати у учнів активну життєву позицію, підготувати до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством.

Така модель учнівського самоврядування сприяє виробленню в учнів певних якостей:

• відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;

• принциповість – уміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку своїм вчинкам та вчинкам оточуючих;

• самостійність;

• готовність, залежно від конкретних умов, знаходити правильне рішення, долати труднощі;

• творче ставлення до дійсності;

• вміння виявити ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.

    Саме тому учнівський колектив сильний і організований, з чіткою системою самоврядування й відповідальності перед суспільством за своє навчання та свої вчинки.

   Ми вважаємо, що учнівське самоврядування – це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самодостатності та самоорганізації особистості.

                                                            Педагог-організатор:     Ратушняк А.О.